Словник української мови (1927)/доводець
| ◀ довмитися | Словник української мови Д доводець |
доводження ▶ |
|
Дово́дець, дця, м. Доказатель.
| ◀ довмитися | Словник української мови Борис Грінченко Д доводець |
доводження ▶ |
|
Словник української мови — Д
доводець
Борис Грінченко
1927
Дово́дець, дця, м. Доказатель.