Словник української мови (1927)/довольність

by Борис Грінченко

◀ довольнитися

Словник української мови Борис Грінченко Д довольність

доволяти ▶

Київ: Горно, 1927

Дово́льність, ности, ж. 1) Довольствие, довольство, удовлетворенность. Чого ж, чого, Домашенько, од пана втікаєш? Чи ти собі довольности ніякої не маєш? Грин. III. 615. *2) Развлечение, удовольствие. Не соблюдаєте божого закону, довольности всячеськія собі вигадуєте. Лепкий.