Словник української мови (1927)/довізник
| ◀ довіз | Словник української мови Д довізник |
довіктуватися ▶ |
|
*Дові́зник, ка, м. Доставщик. Сл. Нік.
| ◀ довіз | Словник української мови Борис Грінченко Д довізник |
довіктуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
довізник
Борис Грінченко
1927
*Дові́зник, ка, м. Доставщик. Сл. Нік.