Словник української мови (1927)/догадливий
| ◀ догадка | Словник української мови Д догадливий |
догадничка ▶ |
|
Дога́дливий, а, е. Догадливый, сметливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.