Словник української мови (1927)/догадка
Зовнішній вигляд
◀ догаджати | Словник української мови Д догадка |
догадливий ▶ |
|
До́га́дка, ки, ж. Догадка. Треба якось одвернути оці його догадки. Рудч. Ск. I. 133. Ум. Дога́дочка. МВ. II. 99. См. До́га́д.