Словник української мови (1927)/догукатися
| ◀ догрякатися | Словник української мови Д догукатися |
догулювати ▶ |
|
Догука́тися, ка́юся, єшся, гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Киев. Насилу догукався хлопця. Васильк. у.
| ◀ догрякатися | Словник української мови Борис Грінченко Д догукатися |
догулювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
догукатися
Борис Грінченко
1927
Догука́тися, ка́юся, єшся, гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Киев. Насилу догукався хлопця. Васильк. у.