Словник української мови (1927)/долоня
| ◀ долонюватий | Словник української мови Д долоня |
долото ▶ |
|
Доло́ня, ні, ж. 1) Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ном. № 5489. Ум. Доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. МВ. I. 98. Вони такі раді, що-аж у долошки плещуть. Федьк. *2) = Тік. Сл. Яворн.