Словник української мови (1927)/долото

by Борис Грінченко

◀ долоня

Словник української мови Борис Грінченко Д долото

долочко ▶

Київ: Горно, 1927

До́лото́, та́ *(мн. Доло́та, р. долі́т), с. Долото, *стамеска. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Довбав долотом на дриветні. Левиц. Пов. 150. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Млр. л. сб. 351. Ум. долітце́. Шух. I. 277, 284.