Словник української мови (1927)/долюбляти
Зовнішній вигляд
◀ долюблювати | Словник української мови Д долюбляти |
доля ▶ |
|
Долю́блювати, люю, єш и долюбля́ти, ля́ю, єш, гл. Долюбливать. Е, не долюблювала жидова тих казенних. Стор. I. 237. Не долюбляв тільки батько удови. МВ. II. 79.