Словник української мови (1927)/допалити
| ◀ допалати | Словник української мови Д допалити |
допалювати ▶ |
|
Допа́лювати, люю, єш, сов. в. допали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.
| ◀ допалати | Словник української мови Борис Грінченко Д допалити |
допалювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
допалити
Борис Грінченко
1927
Допа́лювати, люю, єш, сов. в. допали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.