Словник української мови (1927)/допалювати
| ◀ допалити | Словник української мови Д допалювати |
допалюватися ▶ |
|
Допа́лювати, люю, єш, сов. в. допали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.
| ◀ допалити | Словник української мови Борис Грінченко Д допалювати |
допалюватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
допалювати
Борис Грінченко
1927
Допа́лювати, люю, єш, сов. в. допали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.