Словник української мови (1927)/допит
| ◀ дописуватися | Словник української мови Д допит |
допитати ▶ |
|
До́пит, ту, м. Допрос. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
| ◀ дописуватися | Словник української мови Борис Грінченко Д допит |
допитати ▶ |
|
Словник української мови — Д
допит
Борис Грінченко
1927
До́пит, ту, м. Допрос. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.