Словник української мови (1927)/допускатися

by Борис Грінченко

◀ допускати

Словник української мови Борис Грінченко Д допускатися

допуст ▶

Київ: Горно, 1927

Допуска́тися, ка́юся, єшся, сов. в. допусти́тися, щу́ся, стишся, гл. 1) Допускаться. *2) Позволять, позволить себе что. Допустився великих злочинів.