Словник української мови (1927)/доробковий
Зовнішній вигляд
◀ доробкевич | Словник української мови Д доробковий |
дороблювати ▶ |
|
Доробко́вий, а, е. Заработанный. Батько нічого нам не лишив, ніякої дідівщизни, зосталося од матері доробкове, заробляне. Могил. Под.