Словник української мови (1927)/дотепник
| ◀ дотепний | Словник української мови Д дотепник |
дотепниця ▶ |
|
Доте́пник, ка, м. 1) Способный мужчина, дока, молодец. *2) Остроумец.
| ◀ дотепний | Словник української мови Борис Грінченко Д дотепник |
дотепниця ▶ |
|
Словник української мови — Д
дотепник
Борис Грінченко
1927
Доте́пник, ка, м. 1) Способный мужчина, дока, молодец. *2) Остроумец.