Словник української мови (1927)/дотіпувати

by Борис Грінченко

◀ дотіпати

Словник української мови Борис Грінченко Д дотіпувати

дотіпуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Доті́пувати, пую, єш, сов. в. дотіпа́ти, па́ю, єш, гл. Дотрепывать, дотрепать, оканчивать, окончить очистку льна или пеньки от кострики.