Словник української мови (1927)/дотіпуватися
Зовнішній вигляд
◀ дотіпувати | Словник української мови Д дотіпуватися |
дотісувати ▶ |
|
Доті́пуватися, пуюся, єшся, гл. 1) Оканчиваться очисткой (о льне, пеньке). *— куди́, до ко́го, чо́го. Добраться, добрести. Сл. Нік.