Словник української мови (1927)/дохоплюватися
Зовнішній вигляд
◀ дохопитися | Словник української мови Д дохоплюватися |
дохтор ▶ |
|
Дохо́плюватися, лююся, єшся, сов. в. дохопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Достигать, достичь. Дохопиться вона води — і п'є мов гуска. Крим.