Словник української мови (1927)/дохтор

Матеріал з Вікіджерел

До́хтор, ра, м. Доктор, врач. Добри-вечір, пане дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.