Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дрегнути

Матеріал з Вікіджерел

Дрегну́ти, ну́, не́ш, гл. = Дремену́ти. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.