Словник української мови (1927)/дриз
| ◀ дрижифіст | Словник української мови Д дриз |
дризнути ▶ |
|
Дриз, за и зу, м. Хворост. Нема́ ні дри́за, зу. Нет ни прутика. Мнж. 179. Нет ничего. Мнж. 162. Дри́за да́ти. Побежать, убежать. Як дав дриза, дак так тілько п'ятами залопотів. Макс.