Словник української мови (1927)/дризнути
| ◀ дриз | Словник української мови Д дризнути |
дрик ▶ |
|
Дризну́ти, ну́, не́ш, гл. Побежать, удрать. Злякавсь Хома… та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому. Рудч. Ск. II. 176.
| ◀ дриз | Словник української мови Борис Грінченко Д дризнути |
дрик ▶ |
|
Словник української мови — Д
дризнути
Борис Грінченко
1927
Дризну́ти, ну́, не́ш, гл. Побежать, удрать. Злякавсь Хома… та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому. Рудч. Ск. II. 176.