Словник української мови (1927)/дружбити
| ◀ дружбиненько | Словник української мови Д дружбити |
дружбів ▶ |
|
Дру́жбити, блю, биш, гл. Быть дру́жбою, шафером на свадьбе. Вх. Лем. 411. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмешл. свад. песня. Рк. Макс.