Словник української мови (1927)/дружній

by Борис Грінченко

◀ дружкувати

Словник української мови Борис Грінченко Д дружній

дружність ▶

Київ: Горно, 1927

Дру́жній, я, є. 1) Дружественный, дружный. Г. Барв. 138. Дружня розмова. К. Досв. 93. Дружній череді вовк не страшний. Ном. № 10747. 2) Принадлежащий другу. Дружню жінку взяв до себе. Ум. Дружне́нький.