Словник української мови (1927)/дуб'я
| ◀ дубчик | Словник української мови Д дуб'я |
дубяга ▶ |
|
Дуб'я́, б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.
| ◀ дубчик | Словник української мови Борис Грінченко Д дуб'я |
дубяга ▶ |
|
Словник української мови — Д
дуб'я
Борис Грінченко
1927
Дуб'я́, б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.