Словник української мови (1927)/дядя

by Борис Грінченко

◀ дядюшка

Словник української мови Борис Грінченко Д дядя

дяк ▶

Київ: Горно, 1927

Дя́дя, ді, м. 1) Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429. *2) Отец. Хот. Нік.