Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дівина

Матеріал з Вікіджерел

Дівина́, ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100. *Царский жезл. А тих квіток… не кажи викидати, не годиться, це дівина. Лепкий.