Словник української мови (1927)/дівина
Зовнішній вигляд
◀ діверь | Словник української мови Д дівина |
дівин-вечір ▶ |
|
Дівина́, ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100. *Царский жезл. А тих квіток… не кажи викидати, не годиться, це дівина. Лепкий.