Словник української мови (1927)/ділениця
Зовнішній вигляд
◀ діленина | Словник української мови Д ділениця |
ділення ▶ |
|
Ділени́ця, ці, ж. Часть, пай, доля. См. Дільни́ця. К. Св. П. I. кн. М. XIV. 24. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста. К. Псал. 30.