Словник української мови (1927)/діравий
| ◀ діра | Словник української мови Д діравий |
діравити ▶ |
|
Ді́ра́вий, а, е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Ном., стр. 300. № 371. Діравого горшка не наллєш. Ном. № 4756.
| ◀ діра | Словник української мови Борис Грінченко Д діравий |
діравити ▶ |
|
Словник української мови — Д
діравий
Борис Грінченко
1927
Ді́ра́вий, а, е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Ном., стр. 300. № 371. Діравого горшка не наллєш. Ном. № 4756.