Словник української мови (1927)/діравити
| ◀ діравий | Словник української мови Д діравити |
діравка ▶ |
|
Діра́вити, влю, виш, гл. Дырявить.
| ◀ діравий | Словник української мови Борис Грінченко Д діравити |
діравка ▶ |
|
Словник української мови — Д
діравити
Борис Грінченко
1927
Діра́вити, влю, виш, гл. Дырявить.