Словник української мови (1927)/едек

by Борис Грінченко

◀ егекати

Словник української мови Борис Грінченко Е едек

ей ▶

Київ: Горно, 1927

Еде́к, ку, м. Длинная бичева, которой при безветрии тянут лодку вдоль берега. МУЕ. I. 50. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом. МУЕ. I. 35.