Словник української мови (1927)/жуковина
Зовнішній вигляд
◀ жук | Словник української мови Ж жуковина |
жукуватий ▶ |
|
Жукови́на, ни, ж. Большой перстень, носимый деревенскими девушками на шее в монисте. Гол. Ой через воду, та й через Дунай… стоят мостоньки калиновії, калиновії, покощенії, покощенії жуковинами. Гол. II. 27—28.