Словник української мови (1927)/забагатися
| ◀ забагати | Словник української мови З забагатися |
забагатіти ▶ |
|
Забага́ти, га́ю, єш и забага́тися, га́юся, єшся, гл. = Забажа́ти, забажа́тися. Бач, чого забагається. Св. Л. 124. *А щоби мене в куми забагав! (Багач обурений, що бідний його в куми кличе). Черемшина.