Словник української мови (1927)/забажати
| ◀ забагтися | Словник української мови З забажати |
забажатися ▶ |
|
Забажа́ти, жа́ю, єш, гл. Захотеть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Ном. № 2692. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
| ◀ забагтися | Словник української мови Борис Грінченко З забажати |
забажатися ▶ |
|
Словник української мови — З
забажати
Борис Грінченко
1927
Забажа́ти, жа́ю, єш, гл. Захотеть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Ном. № 2692. Заморського зілля забажала. Мет. 104.