Словник української мови (1927)/забагтися
| ◀ забагти | Словник української мови З забагтися |
забажати ▶ |
|
Заба́гтися, гне́ться, гл. безгл. Захотеться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Св. Л. 13. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. Каменец. у. От забаглося тобі не знати чого. Камен. у.