Словник української мови (1927)/забагтися

by Борис Грінченко

◀ забагти

Словник української мови Борис Грінченко З забагтися

забажати ▶

Київ: Горно, 1927

Заба́гтися, гне́ться, гл. безгл. Захотеться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Св. Л. 13. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. Каменец. у. От забаглося тобі не знати чого. Камен. у.