Словник української мови (1927)/забагти
| ◀ забагнюватися | Словник української мови З забагти |
забагтися ▶ |
|
Забагну́ти и заба́гти, гну́, не́ш, гл. Пожелать, захотеть. Антосьо забаг: їхати та й їхати. Св. Л. 174. *Забаг дуже говорити з ким-небудь. Черемшина.