Словник української мови (1927)/забара
Зовнішній вигляд
◀ забанювати | Словник української мови З забара |
забарабанити ▶ |
|
Заба́ра, ри, ж. 1) Задержка; замедление. Не в заба́рі. Вскоре. Не в забарі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человек. Залюбовск.