Словник української мови (1927)/забиватися
| ◀ забивати | Словник української мови З забиватися |
забивний ▶ |
|
Забива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. заби́тися, б'ю́ся, б'є́шся, гл. 1) Забиваться, забиться. Коли серце молодеє, віл ласки заб'ється. Мир. Л. сб. 101. 2) Ушибаться, ушибиться, удариться. Ой поламалася колисонька новая, ой забилася дитинонька малая. Гол. III. 460. Впав та так забився, що й досі нездужа. Харьк. 3) Забираться, забраться. Дике утя… забилось собі між ситняг. Греб. 402. Питайте, чого ми до вас забилися? ХС. VII. 420. Забилась у чужу сторону. Пустуючи, дурне ягня само забилося до річки. Гліб. 22.