Словник української мови (1927)/заблудити
| ◀ заблуда | Словник української мови З заблудити |
заблудитися ▶ |
|
Заблуди́ти, джу́, диш, гл. Заблудиться, сбиться с пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
| ◀ заблуда | Словник української мови Борис Грінченко З заблудити |
заблудитися ▶ |
|
Словник української мови — З
заблудити
Борис Грінченко
1927
Заблуди́ти, джу́, диш, гл. Заблудиться, сбиться с пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.