Словник української мови (1927)/заблудитися
| ◀ заблудити | Словник української мови З заблудитися |
заблудний ▶ |
|
Заблуди́тися, джу́ся, дишся, гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася. Чуб. V. 24.
| ◀ заблудити | Словник української мови Борис Грінченко З заблудитися |
заблудний ▶ |
|
Словник української мови — З
заблудитися
Борис Грінченко
1927
Заблуди́тися, джу́ся, дишся, гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася. Чуб. V. 24.