Словник української мови (1927)/забожитися
| ◀ забогарадити | Словник української мови З забожитися |
забоїстий ▶ |
|
Забожи́тися, жу́ся, жишся, гл. Забожиться. Хоч як козак забожиться, — не йми, дівко, віри. Мет. 53.
| ◀ забогарадити | Словник української мови Борис Грінченко З забожитися |
забоїстий ▶ |
|
Словник української мови — З
забожитися
Борис Грінченко
1927
Забожи́тися, жу́ся, жишся, гл. Забожиться. Хоч як козак забожиться, — не йми, дівко, віри. Мет. 53.