Словник української мови (1927)/забора
Зовнішній вигляд
◀ забондарюватися | Словник української мови З забора |
заборгований ▶ |
|
Забо́ра, ри, ж. 1) На днепровских порогах: ряд, гряда камней, прорезывающих русло поперег течения. Драг. 229. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Левиц. ПЙО. I. 138. 2) У рыболовов: камышевая стенка, перерезывающая реку (употребляется при ловле рыбы котце́м). Браун. 16.