Словник української мови (1927)/заборянин
Зовнішній вигляд
◀ заборчий | Словник української мови З заборянин |
заборянство ▶ |
|
Заборя́нин, на, м. Работник, идущий по принуждению на работу для уплаты податей. См. За́бір. Пішли заборяне купою на степи. О. 1861. XI. 111.