Словник української мови (1927)/заботити
Зовнішній вигляд
◀ забота | Словник української мови З заботити |
забоцень ▶ |
|
*Забо́тити, чу, тиш, гл. Утруждать, беспокоить. Прийшов за лікарством, як ви казали; вибачайте, що вас заботю. Крим.
◀ забота | Словник української мови Борис Грінченко З заботити |
забоцень ▶ |
|
Словник української мови — З
заботити
Борис Грінченко
1927
*Забо́тити, чу, тиш, гл. Утруждать, беспокоить. Прийшов за лікарством, як ви казали; вибачайте, що вас заботю. Крим.