Словник української мови (1927)/забрязкотіти
| ◀ забрязкати | Словник української мови З забрязкотіти |
забрязчати ▶ |
|
Забрязкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Забря́зкати. Аф.
| ◀ забрязкати | Словник української мови Борис Грінченко З забрязкотіти |
забрязчати ▶ |
|
Словник української мови — З
забрязкотіти
Борис Грінченко
1927
Забрязкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Забря́зкати. Аф.