Словник української мови (1927)/забудівля
| ◀ забудинок | Словник української мови З забудівля |
забудливість ▶ |
|
Забуді́вля, ля, с. Строение, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок… на підмурку по краях… стовпи… на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять… Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче пишається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі. Св. Л. 26.