Словник української мови (1927)/забужувати
| ◀ забужавіти | Словник української мови З забужувати |
забузанити ▶ |
|
Забужува́ти, жу́ю, єш, гл. Опалить перья и пух (у птиц). Я вже курча забужувала. Лебед. у.
| ◀ забужавіти | Словник української мови Борис Грінченко З забужувати |
забузанити ▶ |
|
Словник української мови — З
забужувати
Борис Грінченко
1927
Забужува́ти, жу́ю, єш, гл. Опалить перья и пух (у птиц). Я вже курча забужувала. Лебед. у.