Словник української мови (1927)/забузанити
| ◀ забужувати | Словник української мови З забузанити |
забузувати ▶ |
|
Забуза́нити, ню, ниш, гл. Заговорить, понести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
| ◀ забужувати | Словник української мови Борис Грінченко З забузанити |
забузувати ▶ |
|
Словник української мови — З
забузанити
Борис Грінченко
1927
Забуза́нити, ню, ниш, гл. Заговорить, понести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.