Словник української мови (1927)/забузувати
| ◀ забузанити | Словник української мови З забузувати |
забулькати ▶ |
|
Забузува́ти, зу́ю, єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залепить сыпучим телом, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.