Словник української мови (1927)/забурний
| ◀ забуркукати | Словник української мови З забурний |
забуртати ▶ |
|
Забу́рний, а, е. Буян. Він як п'яний, — страх який забурний. Миус. окр.
| ◀ забуркукати | Словник української мови Борис Грінченко З забурний |
забуртати ▶ |
|
Словник української мови — З
забурний
Борис Грінченко
1927
Забу́рний, а, е. Буян. Він як п'яний, — страх який забурний. Миус. окр.